v
 

Головна


Анекдоти
про студентів
  про блондинок
  про міліцію
  про тещу
  про еротику
  про українців
  про дітей
  про політиків
  про комп'ютери
  про лікарів
  про спорт
  про горілку
  про тварин
  про жінок
  про водіїв
  про армію
  про інше
 
Гуморески
  Остап Вишня
  Павло Глазовий
 
Народна творчість
 
Українські пісні
 
Привітання
  день народження
  8 березня
  весілля
  річниця
  новонародженим
  новий рік
  різдво
  колядки
  щедрівки
  великдень
  день армії
  день матері
  день Валентина
 
Фото дівчат
 
Прикольні фото
  еротичні
  спорт
  звірі
  автомобілі
  карикатури
  різне
 
Відео
  автомобілі
  спорт
  еротика
  падіння
  тварини
  переляк
  прикольно
  діти
  камеді
  95-й квартал
  віталька
 
Відеокліпи
  Тіна Кароль
  Руслана
  Софія Ротару
  Настя Каменських
  Альона Вінницька
  Кузьма Скрябін
  Avril Lavigne
  Shakira
 
Скачати ігри...
 
Грати онлайн...
 
Заробіток на сайті
 
Написати адміну...
 
Друзі сайту
   
 
   
 
Нотатки про українську музику
   
 
 
 
 
 
 

 



Павло Глазовий - випивохи.


БАБИН МОГОРИЧ

Ну й причепа, ну й нахаба
Бригадир Данило Сич!
Привезуть солому бабі:
— Став,— гукає,— могорич! -
Коней дасть город зорати
І приставить орача,
А надвечір-грюк! — до хати:
— Став, стара, могорича! —
Якось видав трохи колоччя
На мотузку чи квача
І припхався серед ночі:
— Став, стара, могорича!
— Та які ж могоричі,—
Плаче баба,— уночі?
В мене ж фабрики немає,
Щоб варить спотикачі.—
А Данило не зважа,
Їсть стареньку, як іржа.
На копійку допоможе
І ріже бабу без ножа.
Що робить, стара не знала.
Раз, коли довів до сліз,
Замість чарки й замість сала
Аж дві дулі баба склала
Й ткнула клятому під ніс.
Розумію, любі друзі,
Некультурний це кінець,
Але я скажу бабусі:
— Ви їй-право, молодець.
От якби усі Сичі
Жерли ці могоричі!

 

ПРИКЛАД З КОТОМ

П'є у Ганни самогонку бригадир.
— Я,— говорить,— не плямую свій мундир.
Хоч по чарці пропускаю і щодня,
А ти бачила, щоб був я, як свиня?
Я ні разу ще до того не дотяг,
Щоб у мене аж двоїлося в очах.
Он стоїть у тебе кіт біля дверей.
В нього ж двоє, а не четверо очей.
Господиня нишком сплюнула убік,
Посміхнулась: — Ти хороший чоловік.
Тільки,— каже,— щось ти плутаєш з котом.
Він до тебе не очима, а хвостом.

ХОМИНА КОНТОРА

Керував Хома два роки складом дров'яним.
Скільки клопоту й мороки мали люди з ним!
— Підпишіть,— бувало, просять клятого Хому
І заявки та наряди тикають йому.
— Я не можу підписати,— сердився Хома,—
Бо чорнила у конторі й крапельки нема.
Принесіть чорнила пляшку — зразу підпишу.
Тільки швидше, бо чекати ніколи, спішу.—
Хтось, бувало, із клієнтів злиться, аж кипить:
— Так неясно ж, чорне, синє чи яке купить? —
А Хома спідлоба блима:
— Що ж тут неясне?
Прочитаєш на наклейці «Червоне міцне».

САВИНЕ ГОРЕ

Люди Саві дорікають: — Доки будеш пити? —
А він каже: — Хочу горе у вині втопити.
— Так ти ж уже бочку випив. Скільки літ минуло!
Давно уже твоє горе к бісу потонуло.
— Не знаєте мого горя,— відказує Сава.—
Моє горе дуже хитре, воно зверху плава.

ВУСАНЬ

— Ти чого це,— каже Клим вусаню Єгору,—
То опустиш вуса вниз, то закрутиш вгору?
— Вуса в мене, друже мій, це немов сигнали:
Хочу випить — вуса вниз, випив — дибом стали.
— Так сьогодні ти, браток, щось недодивився:
Лівий в тебе догори, правий — опустився.
— Це у мене теж сигнал, тільки нехороший.
Означа він: пив би ще, та немає грошей.

ПРОФІЛАКТИКА

Притягли дружки Пилипа ввечері із бані.
Жінка плаче: — Безсоромні! Ви ж у дошку п'яні.—
А Пилип їй: — Що там пив я? Випив зовсім мало.
Оце стільки — на півпальця, дна не закривало.
Я боявся, щоб у бані не схопить заразу.
Всі смоктали прямо з пляшки, а я пив із тазу.

НАСОЛОДА

Ходять двоє зоопарком. Обоє «під газом».
Біля кожної тварини спиняються разом.
Перший каже: — Зажили б ми з тобою, як графи,
Якби мали довгі шиї, як ото в жирафи.
Ото була б насолода! Випив чарку вранці,
А горілка до вечора текла б по горлянці.
Другий каже: — Облиш мене краще у спокої.
Не хочу я мати шиї довгої такої.
Мені часто бува нудно після перебору.
Нащо мені, щоб так довго ішло знизу вгору?

ЗАЙВЕ ПИТАННЯ

Миє жінка у квартирі ввечері підлоги.
Раптом сунеться Тимоха, ледве тягне ноги.
Жінка в сльози: — Знов напився? Де тинявся досі? —
Та ганчіркою по лобі, по губах< по носі!
Б'є, лупцює випивоху й примовля сердитої —
Будеш пити? Будеш пити?! Будеш, будеш пити?!—
А Тимоха сів та й каже: — Що ти все питаєш?
«Будеш пити, будеш пити...» Наливай, як маєш!

 

НА ТРЬОХ

Зайшов Мусій у ворота, хилиться од вітру.
— Оце на трьох,— каже жінці,— хряпнули півлітру.
— Та як же ви втрьох сп'яніти з пляшки примудрились?
— Дуже просто, дорогенька: двоє не явились.

РЕПЛІКИ

В церкві батюшка писання дочитав святе
І сказав: — Ви самогоном надто грішите.
Хто умре, втопивши душу
В тій гіркій бурді,
Той предстане в п'янім виді
На страшнім суді.—
А якийсь п'яничка кинув репліку в кутку:
— Ну, а сам ти, батя, мало видув коньяку?
Піп на репліку не зважив і своє чита:
— Серед вас прелюбодійство
Сильно процвіта.
Єсть і женщини невірні,
І мужчини єсть,
Що в супружестві не дбають
Про подружню честь...—
А п'яничка той як крикне знову із кутка:
— І твоя супружка, батя, біга до дяка!
Ухопив хтось хулігана, Витяг за поріг.
— Ти чого,— пита,— поганиш
Батюшку при всіх?
Де ти бачив, п'яна пико,
Щоб він пив коньяк?
І нема супруги в нього.
Він же холостяк.
А п'яничка каже: — Важно,
Щоб почув народ,
А тепер ти вже нікому
Не затулиш рот...

 

ЧИЯ МОВА КРАЩА

Розказує у пивничці Данило Семену:
— Ось я, простий роботяга, а взяв жінку вчену.
Довго вчилась в інституті, знає аж три мови.
Які у нас інтересні бувають розмови!
Прийду, бува, із пивнички чи там із буфета,
А вона як застрокоче, наче з кулемета.
Розпікає по-французьки, по-німецьки лає,
А бува, що й італьянське слово добавляє.
А я, браток, по-простецьки двину два словечка,
І вона лиш оком кліпа, як ота овечка.
Бо такі слода я знаю, в три дуги загнуті,
Що їх, браток, не вивчають в жоднім інституті.

 

КАДРА

На широкому шляху між селом і містом
Спав п'яниця мертвим сном на повітрі чистім.
Мимо мчались мотоциклом двоє із міліції..
Не сподобався їм п'яний у такій позиції.
Відтягли його убік:
Що воно за чоловік?
Документів не знайшли. Витягли дві хустки
Та малесенький лимон, залишок закуски.
Лейтенант задумався: — Оце так діла...
Хоч би ж знати, звідки він,
З міста чи з села.—
Наказав сержанту: — Слухай,
Нахилися та понюхай,
Чим пахтить — казьонкою
А чи самогонкою? —
Нюхнув сержант і став струнко, цокнув каблуком.
— Дозвольте вам доложити — пахне коньяком.—
Лейтенант нахмурив брови, ще подумав трішки.
— Поклади їх у коляску, а я пройдусь пішки.
У відділення вези,
Та не дуже їх тряси,
Хай не утомляються.
Такі кадри на дорозі даром не валяються.

 

КОЛИ ВИПИТЬ ХОЧЕТЬСЯ

У суботу Никодим по подвір'ю ходить.
Випить хочеться йому, аж живіт підводить.
А в кишені лиш сірник та одна цигарка.
До копійки підмела жіночка Одарка.
Вийшла жінка на балкон, щось чіпля до шворок.
— Гей,— гукає Никодим,— кинь копійок сорок!
— Сам вернися та візьми. Невелика цяця!
Як я кину їх? Вони к бісу розлетяться...
— Тю!—лютує Никодим.— Завела балачку!
Я піймаю на льоту — загорни в троячку.

ЯК ДОСТУКАВСЯ КУЗЬМА

Наваривши самогонки з буряків казан,
Запросив Кузьма до хати бубон і баян.
Випивав Кузьма з дружками і кричав два дні:
— Пийте, братці! Сорок років стукнуло мені! —
А Кіндрат, що пив найбільше, обійняв Кузьму:
— Я бажаю, щоб сто років стукнуло йому! —
Потім видув самогонку, змішану з вином,
І при всіх Кузьму по лобі стукнув казаном.
І зробилася ясною істина така,
Що Кузьмі уже не стукне більше сорока.

 

КОЗАРЛЮГА

Не повезло на весіллі вчора Филимону:
Нутро в нього зайнялося від одеколону.
Дід Вакула аж заплакав: — Така була сила...
Ще одного козарлюгу баба погубила.
— Яка баба? — всі присутні кинулись до діда.
А він флакон показує:
— Ось вона — Аїда!

 

ЧИТАКА

Чоловік у книгах рився з ранку й до обіду.
Жінка вийшла із квартири й мовила сусіду:
— Ти в пивну не клич Івана, він за ум узявся.
Все читає та читає, книгами обклався.—
А сусід собі подумав: — Значить, все в порядку.
Не збрехав, що десь у книзі заховав десятку.

ГАРЯЧА ЗАКУСКА

Сам не знаю, звідкіля Саву Вареницю
Швидкокрилим літаком занесло в столицю.
Днів за два чи то за три влаштував він справи
І заскочив у кафе «Українські страви».
— Дайте,— каже,— мені борщ, щоб була квасоля,
Помідори і буряк, сало й бараболя.—
Молодий офіціант посміхнувся: — Просим! —
І за мить з'явився борщ в Сави перед носом.
Серед скалок золотих плаває перчина.
— А сто грамчиків дасте?
— Ні,— сказав хлопчина.—
Не заведено у нас подавать напої.—
Сава носом крутонув: — Теж мені герої...—
Борщ ліниво помішав і, зітхнувши важко,
Обережненько дістав із кишені пляшку.
Під столом налив, нагнувсь, смиконув чарчину,
Ложку — хап! — і затаскав в рот собі перчину.
Закрутився, зашипів, замахав руками.
Підбіга офіціант.
— Що,— питає,— з вами? —
Але Саві розмовлять з хлопцем неохота.
— Цить! — шипить.— Кафе згорить, як роззявлю рота!

ЦИТАТА

Було гарно Филимону,
Коли випив самогону.
За дебош його судили,
У кутузку посадили,
А він посміхався
І співав без нот:
— Ех, моя міліція
Мене бережот!
В кого є в запасі
Правильна цитата,
Для того й кутузка,
Наче рідна хата.

СКАЖЕНА МАКІТРА

Ой вариться самогонка
В чулані в Остапа.
Вже накапало три пляшки
І в макітру капа.
Самогонник нюха зілля,
Чи то не водиця.
Сірничка в макітру сунув:
Чи воно ж годиться?
Раптом зілля у макітрі —
Пах! — і зайнялося,
А в Остапа тут же дибом
Піднялось волосся,
Бо знадвору хтось як крикне:
— Чуєте, сусіде!
До вас у двір міліція
Мотоциклом їде! —
Захитався самогонник,
Як лоза од вітру,
І животом з переляку
Наліг на макітру.
Вже ворота заскрипіли.
Пес лютує, гавка.
А до черева макітра
Уп'ялась, мов п'явка.
Чути голос: — Гей, хазяїн! —
Хтось у двері гупа.
А макітра тягне, смокче,
Затягає пупа.
Вже міліція у сінях,
Вже зайшла до хати,
А Остап не може кляту
З живота зірвати...
Ой спасибі ж тобі, наша
Міліціє мила,
Що скажену ту макітру
Товкачем розбила!

НЕВМИРУЩЕ ДІЛО

Вже міліція два штрафи
Уліпила Гнату,
А він гонить самогонку
Й каже: — Буду гнати!
— Вас же можуть посадити,—
Нагадують люди.
А він каже: — Як посадять,
То син гнати буде.
— І син може,— кажуть люди,—
Потрапить за грати.—
А Гнат каже: — Як потрапить,
То внук буде гнати.
— Так посадять же й онука...—
А Гнат: — Не боюся,
Бо на той час із тюряги
Вже я повернуся.


>

 



Благотворительная организация «СИЯНИЕ НАДЕЖДЫ»



Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання



Підтримайте сайт

Український сайт розваг


НОВИНИ

 
 
 
  Украина онлайн
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов