v
 

Головна


Анекдоти
про студентів
  про блондинок
  про міліцію
  про тещу
  про еротику
  про українців
  про дітей
  про політиків
  про комп'ютери
  про лікарів
  про спорт
  про горілку
  про тварин
  про жінок
  про водіїв
  про армію
  про інше
 
Гуморески
  Остап Вишня
  Павло Глазовий
 
Народна творчість
 
Українські пісні
 
Привітання
  день народження
  8 березня
  весілля
  річниця
  новонародженим
  новий рік
  різдво
  колядки
  щедрівки
  великдень
  день армії
  день матері
  день Валентина
 
Фото дівчат
 
Прикольні фото
  еротичні
  спорт
  звірі
  автомобілі
  карикатури
  різне
 
Відео
  автомобілі
  спорт
  еротика
  падіння
  тварини
  переляк
  прикольно
  діти
  камеді
  95-й квартал
  віталька
 
Відеокліпи
  Тіна Кароль
  Руслана
  Софія Ротару
  Настя Каменських
  Альона Вінницька
  Кузьма Скрябін
  Avril Lavigne
  Shakira
 
Скачати ігри...
 
Грати онлайн...
 
Заробіток на сайті
 
Написати адміну...
 
Друзі сайту
   
 
   
 
Нотатки про українську музику
   
 
 
 
 
 
 

 



Павло Глазовий - матусі й татусі.


«УКАЗАНІЄ»

Розбалакався синочок з батьком-бюрократом.
— А я, татку, як виросту, стану депутатом.
— Не так просто,— каже батько,— вийти в депутати.
Не сподобаєшся людям, можуть не обрати.—
А синочок: — Не журись!
Ти ж казав мені колись:
Буде указаніє —
Видвине собраніє.—
Батько гаркнув: — От дурне! Нічого не тумка.
Це для нинішніх умов застаріла думка.

БАТЬКОВА НАУКА

Водить батько зоопарком хлопчика малого.
— Ти ж уважно придивляйся,— поучає строго.—
Он двогорбий верблюдяра, корабель пустині.
Бач, у нього, дармоїда, два горби на спині.
Він до їжі як дорветься, то вже не зіває:
Сам по горло нажереться і в горби напхає.
О, дивися! Встав на ноги, до бар'єра суне...
Можеш, синку, дулю дати. Ось побачиш, плюне.
А хлопчина рад старатись! Роздражнив тварину,
Тицьнув дулю й заховався батькові за спину.
Як крутнеться та як плюне бісова худоба!
Заліпило батьку очі, заплювало лоба.
Батько хлопця смик за вухо, потім за волосся.
— Ну яке ж ти стерво,— каже,— в коготи вдалося?


БУБЛИК З МАКОМ

Принесла з базару бабка бублика онучку.
— Я гостинчика купила,— тиче йому в ручку.
Дід схопився: — Де купила? Десь не в магазині?
Дай поглянути, чи можна це давать дитині.—
Потім батько обізвався: — Треба подивиться,
Чи воно не саморобне, чи воно годиться.—
Після батька десь на кухні обізвалась мати:
— Дайте глянуть, чи дитині можна це давати.
Доки м'яли та лизали батько, дід і мати,
На гостинці не лишилось маку ні зерняти.
А на кому ж окошилась пильна перевірка?
Дісталася онучаті від бублика дірка.

ВИХОВАТЕЛЬ

Затяг батько до музею сина-здоровила.
Ти люби мистецтво,— каже,— бо в мистецтві сила.
Он поглянь—стоїть Венера. То така скульптура.
Подивись, яка у неї мощная фігура.
Тож читай усякі книги і рішай задачі.
Вийдеш в люди — будеш гроші молотить добрячі.
І судьба у тебе буде не така, як в тата.
Будеш ти не кисле пиво пити з автомата,
А коньяк у ресторані і вино «Мадера»
Та ще й з дамою такою, як оця Венера.

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ

— А ти знаєш,— Гнат питає в родича Тимошки,—
Що у Києві на стінах почепили дошки
«В цім будинку жив художник»,
«В цьому жив письменник»?
А ось я живу на світі, скромний Гнат Вареник,
Одинокий, нежонатий, вигнав жінку з дому
І виплачую проценти синові малому...
А коли засну навіки у сирій могилі,
Чи напишуть щось на хаті друзі мої милі?
— Не журись,— сказав Тимошка і утішив Гната:
Ми напишем на фанері: «Продається хата».

ВУНДЕРКІНД

Матуся хвалиться: — Наш син
Так любить звірів і тварині
Він діда цапом називає.
На батька каже: «Ти верблюд!»
Як підросте, хай поступає
В ветеринарний інститут.

ГЕНІАЛЬНЕ ДИТЯ

В мами є синок маленький,
Ростом — мамі до колін.
Мама певна, що талантів
Більш нема таких, як він.
Син наївся мухоморів,
Промивали живота,
А матуся всім говорить:
— Грибоєдов вироста!

ДВА ЖЕНИХИ

Горда й рада до квартири сваха увійшла.
— Я для вашої Ельвіри жениха знайшла!
Представительний мужчина, не якийсь там жук.
Молодий, а вже працює доктором наук.
Дуже сильно у науці проявив себе
І лопатою, говорять, грошики гребе.
Мати глянула сердито: — Що ти завела?
Я гадала, ти для неї м'ясника знайшла.—
Сваха вдарила в долоні: — Хочеш м'ясника?
Ти гадаєш, що у тебе краща всіх дочка...

ДЕ НАЙКРАЩЕ ТАНЦЮВАТИ

Під Будинком офіцерів каже доні мама: —
Ах, яка у цих воєнних золота програма!
То їм лекції читають, то крутять картинку.
Навіть танці називають: «Вечір відпочинку>.
Як тут гарно вечорами грають мідні труби!
Ти сюди ходи на танці, а не в інші клуби.
В іншім клубі схопить Жора і пішов крутиться!
Ти танцюєш і не знаєш, що воно за птиця:
Чи він токар, чи він пекар, чи директор бази
Що він робить — самольоти чи якісь ковбаси...
Тут же, ластівочко люба, все — як на долоні.
Все, що нас інтересує, видно на погоні.
Танцюй собі, витанцьовуй, каблучками клацай.
А як вищий попадеться — ручкою помацай!


ДИВОВИЖНЕ СЛОВО

Десь на вулиці матусю запитав хлопчина:
— А чи може без бельзину їхати машина? —
Мати вражена спинилась, вдарила в долоні:
— Звідки слово це взялося в твоїм силіконі?

ДОМАШНЯ ПЕДАГОГІКА

Ялисей сказав синкові:
— Збігай-но, синок,
Принеси дві пляшки пива
Й пачку цигарок.
Той вернувся з магазину
Зляканий і злий:
— Не дали мені нічого,
Кажуть, ще малий...
Ялисей скривився гірко:
—Просто стид і страм.
Як же тут дітей научиш
Помагать батькам?

КОШТОВНИЙ НОЖИК

У сусіда біля двору зупинилась «Чайка».
Сяє нікелем блискучим кожна її гайка.
А в ту пору біля двору швендяв лобуряка.
Був у нього у кишені от такий ножака!
Лобур глянув у кабіну, чи нема шофера,
І надряпав на капоті: ЛОРА ПЛЮС ВАЛЕРА.
Раптом батько лобуряки вибіг із-за тину
Та як схопить своє чадо за густу чуприну,
Та як крикне: — Що ж ти робиш? В голові ти маєш?
Ти ж, придурку, об залізо ножик поламаєш!

МАЗУН

Ой має мати сина-мазуна.
Душі не чує в хлопцеві вона.
До десяти із ложки годувала,
До двадцяти у ванні обмивала.
Синок сказав: — Я, мамо, не дитя.
Вже можу й сам скупатись до пуття.—
І перший раз без рідної мамані
Закрився він на защіпку у ванні.
Матуся в двері стукає: — Впусти!
Візьми свисток, купайся і свисти.
— Чого свистіти? Що я вам, сказився?
— Щоб знала я, що ти не утопився.


МОРОКА

Вихвалялась чоловіком жіночка Грицькова.
Кого здиба на дорозі — лиш про нього мова.
— Він тепер такий уважний! Устає щоранку.
Сам годує і відводить в дитсадок Оксанку.
А недавно їй сказала язиката Фенька:
— Вихователька з'явилась у садку гарненька,
А жінки дурні не можуть розгадать причини,
Чом туди отак охоче бігають мужчини.
Як вернувся після того чоловік додому,
Наробила жінка в хаті галасу і грому:
— Не дозволю більш дитину в дитсадок водити!
Ох нелегко, добрі люди, жінці догодити.

МРІЙНИКИ

Батько радий. Світ йому став ясним і милим:
В лотерею виграв він величезний килим.
— Як і далі піде так,— мовив за обідом,—
Можем виграть «Жигулі». Сядем та й поїдем.
— Ах, яка то красота! — мати мружить очі.—
Ми в машині у своїй їдемо у Сочі.—
Розгорілося лице у синка малого:
— Я сигналом — ду-ду-ду! Утікай з дороги! —
Батько сина по щоці: — Подаси сигнали?
А, навіщо? Щоб права в мене відібрали? —
Тут як кинеться притьмом мати до хлопчини
Та в потилицю як дасть: — Ану, геть з машини!

НАДІЙНИЙ ЧОЛОВІК

Учить мати свою доню: — Ти вже не малесенька.
Вже подумати про пару час тобі, ріднесенька,
Пошукай собі, голубко, жениха надійного.
Безпартійного не треба, вибирай партійного.
Щоб повів тебе він, доню, в загс на реєстрацію,
Зачаруй його красою, покажи всю грацію.
А запишешся у загсі, можеш буть спокійною.
Буде, доню, твоя доля до кінця надійною,
Бо прив'яже чоловіка не краса і грація:
Втекти йому не дозволить парторганізація.

НАЙВАЖЧА РОЛЬ

Вихваляє свого сина мати на всі боки:
— У студії при театрі вчиться вже два роки.
Дуже довго муштрували хлопця режисери.
Аж тепер він дочекався першої прем'єри.
Роль найважчу доручили любому синочку:
Він на сцену в третій дії викочує бочку.

НАЙКРАЩА МОВА

Йде синок до школи вперше.
Пита батька мати:
— Якій мові ми синочка
Будемо навчати —
Українській чи російській?
Обидві ж хороші. — Хай вивчає ту, якою
Печатають гроші.

НЕ СПІШИ ПОПЕРЕД БАТЬКА

— В мене, тату, білий ніс,— хлопчик батька смика.—
А чому ж у тебе він сизий, як в індика?
Безтолковий твій вопрос,— блимнув батько скоса.—
Ти іще молокосос для такого носа.

ОБМОВА

На розпеченому пляжі лає даму дама:
— Та яке ж це виховання? Та яка ж ви мама?
Та скажіть же ви що-небудь вашому синочку.
Він же кидає грязюку на мою сорочку.
—То якраз не мій синочок,— дама гордо мовить.—
Мій он вашим капелюшком жабеняток ловить.

ПІСЛЯ АВАНСУ

Чоловік аванс одержав, здибався з дружком
Та добряче й причастився просто під ларком.
І, п'янющий, як то кажуть, у дрезину, в дим,
Почвалав у дитсадочок за дитям малим.
Там схопив синка за руку і повів, як міг.
Не устиг він ще ступити дома й на поріг,
Як дружина в крик, у сльози: —В тебе сором є?
Ти привів чужу дитину. Де ж дитя моє?—
Чоловіка в різні боки буйний хміль хита.
— А яка тобі різниця?— жінку він пита.—
Чи чужого прихопив я, чи привів свого...
Ти ж назад відтарабаниш завтра знов його.

ПОКЛИКАННЯ

Величава горда дама вздовж по вулиці іде
І хлопчину за собою довгов'язого веде.
А назустріч їм — знайома.— Це синок такий у вас?
Він куди учитись піде, як скінчить десятий клас?
— Як куди? В балетну школу піде вчитися мій син.
Він же просто весь трясеться, як побачить балерин.

ПТАХОЛЮБИ

Сіли дамочки на лавці в скверику міському.
Гладить голову блондинка синові малому.
— Перестань ти годувати голубів, синочку.
Повернися, я поправлю трусики й сорочку.
Не підскакуй, стій на місці. Не крутися, Грицю!
Ну, їй-право, аж трясеться, як побачить птицю.
Їй підтакує брюнетка: —Ай, про що тут мова!
Так ніхто не любить птицю, як синок мій Вова.
Тільки зайдемо, буває, з ним до магазину,
Як побачить курку Вова — вже й ковтає слину.

СЛУХНЯНА ДОНЯ

Днями цілими в люстерко заглядала діва:
Підмальовувала справа, поправляла зліва.
Батько злився: — Фарбуватись — ти одне лиш тямиш...
Та сидиш на шиї в мене. Краще б вийшла заміж.
І пішла дочці на користь батькова наука.
Він тепер її годує, зятя і онука.

СУПЕРЕЧКА

Матір звуть Елеонора, а батечка — Савка.
Синок у них підростає, ім'я йому Славка.
Батько щирий: українець, мати—сибірячка.
— Не говорі,— учить мати,— гавкаєт собачка.
Вєдь не гавкаєт собачка, она, дєтка, лает.
Ето тебе твой папаня язик засоряєт.
Сколько раз я товоріла: пожалєй рєбйонка!
Зачєм же ти уродуєш, дєлаєш подонка?
— Прошу слова вибирати,— насупився Савка.—
Це ти мене зараз лаєш, а собака — г а в к а.

ТАТКОВА ДОНЯ

Сусід спитав мале дівчатко,
Чи самогонку варить татко.
Воно крутнуло головою:
— Не варить, ні!
Він п'є сирою.

ТРІЙНЯТКА

Любу доню по секрету просвіщає мати:
— Ти вагітна, отже, книга перестань читати.
Узяла «Трьох мушкетерів», всюди з ними ходиш.
Ти дограєшся, дурненька, що трійнят народиш.
Донька крутить головою, весело сміється.
Мати вперлась на своєму, мати не здається.
Шепче доні, нахилившись до самого вуха:
— Так знай же ти, голубонько, що твоя свекруха
Перед тим, як народити зятьочка Федота,
Десять днів не випускала із рук «Ідіота».

ЧЕРЕВО

Жила собі молодичка — розумна така!
Чоловіка вона мала й малого синка.
Говорила молодичка: — Дивно, єй же єй...
Хто придумав, що лелеки носять нам дітей?
Не дуритиму ніколи я дитя своє,
Все розказувати буду, як насправді є—
Час ішов. Коли синкові сповнилось п'ять літ,
Він спитав: — Чому у тьоті отакий живіт? —
А поскільки тут у мами лінія ясна,—
— Тьотя, синку, жде дитинку,— мовила вона.
Раз по вулиці з хлоп'ятком та матуся йшла.
До прохожого вчепився хлопчик, як смола:
— Ви чого ждете? Ну, дядю, ви чого ждете? —
Бо прохожий мав на диво черево товсте.
Черевань йому погладив голову руду
І сказав хрипучим басом: — Я трамвая жду.


>

 



Благотворительная организация «СИЯНИЕ НАДЕЖДЫ»



Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання



Підтримайте сайт

Український сайт розваг


НОВИНИ

 
 
 
  Украина онлайн
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов