v
 

Головна


Анекдоти
про студентів
  про блондинок
  про міліцію
  про тещу
  про еротику
  про українців
  про дітей
  про політиків
  про комп'ютери
  про лікарів
  про спорт
  про горілку
  про тварин
  про жінок
  про водіїв
  про армію
  про інше
 
Гуморески
  Остап Вишня
  Павло Глазовий
 
Народна творчість
 
Українські пісні
 
Привітання
  день народження
  8 березня
  весілля
  річниця
  новонародженим
  новий рік
  різдво
  колядки
  щедрівки
  великдень
  день армії
  день матері
  день Валентина
 
Фото дівчат
 
Прикольні фото
  еротичні
  спорт
  звірі
  автомобілі
  карикатури
  різне
 
Відео
  автомобілі
  спорт
  еротика
  падіння
  тварини
  переляк
  прикольно
  діти
  камеді
  95-й квартал
  віталька
 
Відеокліпи
  Тіна Кароль
  Руслана
  Софія Ротару
  Настя Каменських
  Альона Вінницька
  Кузьма Скрябін
  Avril Lavigne
  Shakira
 
Скачати ігри...
 
Грати онлайн...
 
Заробіток на сайті
 
Написати адміну...
 
Друзі сайту
   
 
   
 
Нотатки про українську музику
   
 
 
 
 
 
 

 

Балади

перейти до балад...


Балада— як жанр народнопісенної творчості увійшла у вітчизняну науку на початку XIX ст. Відомий дослідник слов’янського фольклору М. Драгоманов так охарактеризував цей жанр: «То пісні епічного змісту, що, оповідаючи, звичайно мають за сюжст яку-небудь сумноефектну подію: вбивство свояка, жінки, мужа, отрута брата і т.п.— і в цьому подібність балади до пісні-хроніки, але балада не дає конкретних імен і конкретних обставин. Існує багато варіантів балад, в яких той самий випадок поміщається у різні ізографічні й часові координати; по-різному звучать й імена героїв, тому що в баладі, як зазначав В. Г. Бєлінський, «головне не подія, а відчування, яке вона збуджує, думка, на яку вона наводить». Романтична піднесеність, елементи фантастики, трагічний фінал, моралізаторство — все це вирізняє бладу серед інших пісенних жанрів.

До найдавніших слід віднести балади з міфологічними мотивами: не­вістка, проклята свекрухою, стає тополею або калиною; зрізана з дерева на сопілку гілочка промовляє людським голосом; віддана за нелюба заміж дочка повертається до рідного дому, ставши зозулею. Балади можуть розробляти історичну сюжетику, але на відміну від історичних пісень балади ліричніші, в них більше виражені емоційні акценти: полонена татарином мати зустрічається з дочкою, яку вважала загиблою під час давнього набігу татар. Дочка не впізнає матір і радить чоловікові-татарннові убити стару.

В баладах родинно-побутового характеру підкреслюється моральна перевага бідності над панством. В узагальненому образі Бондарівни (балада, очевидно, виникла на грунті дійсної події) утверджується людська гідність. Пан не може присилувати дівчину виконати його забаганку, навіть коли погрожує, що вб’є її:

Ой волю ж я, пан Кавьовський, в сирій землі гнити,
Ніж з тобою по неволі на цім світі жити!

Велика група балад присвячена темі нерозділеного кохання, що приводить до трагічного фіналу, зведення й загибелі дівчини.

Відповідно до народної етики й моралі майже всі балади закінчуються заслуженою карою або запізнілим каяттям злочинців чи призвідців трагедії. Цей момент, як і деякі інші, споріднює баладу з казкою, але кожен із жанрім у розв’язці має і певну специфіку: якщо казка наприкінці обов’язково компенсує страждання героя, винагороджуючи його статками і щасливим одруженням, а слухача — розповіддю про торжество справедливості, то балада викликає складніші й тонші емоції, змушуючи нас співпереживати трагічній долі тих, що постраждали безвинно. Ідейно-образний світ балад ліричніший, емоційніший від епічного, вони зіткані з драматичних колізій, які вимагають істінного, напруженого співпереживання.

Найдавніший запис балади знаходимо в рукописній граматиці чеського вченого Яна Влагослава («Дунаю, Дунаю, чему смутен течеш?»). Починаючи з XIX ст. балади публікуються в багатьох збірниках українського фольклору.

Глибоко проаналізував баладну творчість І. Франко («Студії над українськими народними піснями»., «Жіноча неволя в руських піснях народник та ін.). Розглядові балади на широкому тлі слов’янської народної творчості присвячені праці О. ІІотебні, Ф. Колесси, К. Квітки. Найновіше видання «Балади» у серії «Народна творчість» («Дніпро», 1987 р.).


перейти до балад...

 



Благотворительная организация «СИЯНИЕ НАДЕЖДЫ»



Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання



Підтримайте сайт

Український сайт розваг


НОВИНИ

 
 
 
  Украина онлайн
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов