v
 

Головна


Анекдоти
про студентів
  про блондинок
  про міліцію
  про тещу
  про еротику
  про українців
  про дітей
  про політиків
  про комп'ютери
  про лікарів
  про спорт
  про горілку
  про тварин
  про жінок
  про водіїв
  про армію
  про інше
 
Гуморески
  Остап Вишня
  Павло Глазовий
 
Народна творчість
 
Українські пісні
 
Привітання
  день народження
  8 березня
  весілля
  річниця
  новонародженим
  новий рік
  різдво
  колядки
  щедрівки
  великдень
  день армії
  день матері
  день Валентина
 
Фото дівчат
 
Прикольні фото
  еротичні
  спорт
  звірі
  автомобілі
  карикатури
  різне
 
Відео
  автомобілі
  спорт
  еротика
  падіння
  тварини
  переляк
  прикольно
  діти
  камеді
  95-й квартал
  віталька
 
Відеокліпи
  Тіна Кароль
  Руслана
  Софія Ротару
  Настя Каменських
  Альона Вінницька
  Кузьма Скрябін
  Avril Lavigne
  Shakira
 
Скачати ігри...
 
Грати онлайн...
 
Заробіток на сайті
 
Написати адміну...
 
Друзі сайту
   
 
   
 
Нотатки про українську музику
   
 
 
 
 
 
 

 

Русальні та петрівочні пісні

перейти до русальних пісень...


Русальні пісні виконувалися під час обрядів, пов’язаних з «зеленими святами» чи «клечальною неділею» (кінець травня — початок червня). Самі епітети «зелений», «клечальний» вказують на особливість цього свята — вшановувати зелений світ рослинності, яку наші предки одухотворювали. Так само, за стародавніми уявленнями, й люди посмертно могли ставати рослинами або людиноподібними духами, які знаходили собі притулок у лісах, полях, водах. Свято називалося ще «русальний», або «мавський», чи «навій» тиждень, під час якого ці фантастичні істоти показувалися в селі.

Віра в русалок, яких народна фантазія наділила надзвичайною красою і підступним характером, виявилася досить стійкою. Серед багатьох народів Європи залишилися легенди, перекази, балади й обрядові пісні, в яких згадуються мавки (нявки), віли й самовіли, русалки — стрункі зеленоокі й русокосі дівчата у легкому прозорому вбранні, уквітчані водяними лілеями чи польовим зелом. Вони можуть сприяти або шкодити людині в її господарських справах; їх улюблене заняття водити танки, а побачивши необереж- них юнака чи дівчину, що опинилися серед них, втягувати у свої ігрища і за лоскочувати до смерті, через що русалок ще звали іноді «лоскотухами» чи «лоскотарками». Проти них були відомі й обереги — деякі види зілля (часник, полин), яких русалки не переносили й втікали.

Замаюючи хати й подвір’я, водячи з піснями по селу прикрашену зеленню дівчинку — «тополю», завиваючи і розвиваючи «берізку», наші предки вшано­вували рослинний світ і своїх прародичів у ньому. Ще й досі в деяких україн ських та білоруських селах на Поліссі в останній день зелених свят «випро­воджають русалок із села» — дівчата й жінки у віночках, узявшись попідруки, утворюють щільний ряд, перегороджуючи вулицю і простуючи нею в напрямі до лісу, поля чи водоймища під спів: «Проводили русалочок, проводили, щоб вони до нас не ходили, да наших дівочок не ловили...». Вважається, що віночки, кинуті на город, сприяють збільшенню врожаю — це одно з реліктових вірувань у силу магічного впливу на сили природи.

Пісні русального циклу — ліричні, повні радості буття, вони славлять буяння світла, простору, відчуття духовного здоров'я. Героїні пісень — дівчата, настрій яких співзвучний із розквітаючою природою: «Ой зросла ж я у свого таточка, кохалася в рідної мамочки — ой луги ж мої всі зелені!»

Повір’я про русалок та про чудесне перетворення дівчини оживають у Шевченкових поемах «Причинна», «Утоплена», «Тополя» . Образи Мавки, Русалки цольової та Русалки водяної були навіяні Лесі Українці («Лісова пісня») народними русальними піснями. Ці ж пісні лягли в основу «Майской ночи, или Утопленницы» М. Гоголя та одноімеиної опери М. Лисенка.

В окрему групу об’єднують пісні, в яких є згадка про найкоротші літні ночі, так звані «петрівочні» (від імені Петро — у цей час відзначаються його іменини) Лейтмотив цього циклу — взаємини молодих:

Чи ти чула, дівчинонько, як я тебе кликав,
Через твоє подвір’ячко сивим конем їхав?
Ой чи чула, чи не чула, не озивалася.
Темна нічка петрівочка, вийти боялася.

В піснях звучать скарги на малу нічку, коли дівчині виспатися ніколи, и попереду — розлука з привільним життям під батьківською стріхою: восени починається пора весіль.

До Петра зозулі да кувать, да кувать,
До осені дівці да гулять, да гулять.

Русальні й петрівочні співи стихали напередодні найбільшого літнього свята — Івана Купала.


перейти безпосередньо до русальних пісень...

 



Благотворительная организация «СИЯНИЕ НАДЕЖДЫ»



Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання



Підтримайте сайт

Український сайт розваг


НОВИНИ

 
 
 
  Украина онлайн
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов