v
 

Головна


Анекдоти
про студентів
  про блондинок
  про міліцію
  про тещу
  про еротику
  про українців
  про дітей
  про політиків
  про комп'ютери
  про лікарів
  про спорт
  про горілку
  про тварин
  про жінок
  про водіїв
  про армію
  про інше
 
Гуморески
  Остап Вишня
  Павло Глазовий
 
Народна творчість
 
Українські пісні
 
Привітання
  день народження
  8 березня
  весілля
  річниця
  новонародженим
  новий рік
  різдво
  колядки
  щедрівки
  великдень
  день армії
  день матері
  день Валентина
 
Фото дівчат
 
Прикольні фото
  еротичні
  спорт
  звірі
  автомобілі
  карикатури
  різне
 
Відео
  автомобілі
  спорт
  еротика
  падіння
  тварини
  переляк
  прикольно
  діти
  камеді
  95-й квартал
  віталька
 
Відеокліпи
  Тіна Кароль
  Руслана
  Софія Ротару
  Настя Каменських
  Альона Вінницька
  Кузьма Скрябін
  Avril Lavigne
  Shakira
 
Скачати ігри...
 
Грати онлайн...
 
Заробіток на сайті
 
Написати адміну...
 
Друзі сайту
   
 
   
 
Нотатки про українську музику
   
 
 
 
 
 
 

 

Веснянки

перейти до веснянок...


Веснянки, як видно з самої назви,— це пісні на честь приходу весни, здавна відомі багатьом народам. У різних місцевостях України ці пісні нази­ваються ще гаївками, гагілками, ягілками, яголойками, маївками тощо. Веснянки складають один з найцікавіших за змістом, найбагатший емоційно фольклорно-пісенний цикл, тісно пов’язаний з календарем сільсько­господарських робіт і родинним побутом трудівників.

Навесні пробуджується земля, оживає природа, а з нею — радісні надії та клопоти хлібороба. Після холодних коротких днів і довгих зимових вечорів, що минали колись у тісних хатах за роботою, при скупому освітленні, молодь діставала нарешті можливість вийти на залиті сонячним світлом левади, вкриті першою прозеленню пагорби, де дихалось на повні груди і співалося на повен голос. Можна було затіяти гру, повеселитися, радіючи ласкавому сонцю і теплу.

Пісні, хороводи, ігри поступово утворили специфічний обряд із чітко визначеним порядком дійства і усталеним пісенним супроводом.

Весну, за уявленням наших предків, приносили на крилах птахи. Тому в березні, першому весняному місяці, випікалося обрядове печиво у формі пташок; діти, співаючи, носили їх по селу, провіщаючи і закликаючи весну: «Весна, весна красна, прийди, весно, з радістю, з великою милістю!» Свято зустрічі весни приурочувалося до початку льодоходу — «коли щука хвостом розіб’є лід». А що бажання дочекатись цього дня швидше було дуже великим, то у веснянках і висловлюються нахваляння йти «полонку рубати, гагілку добувати».

До найдавніших веснянок належать обрядові хороводи та співи, а також ігри, у яких висловлюються бажання прискорити прихід тепла, а з ним і тієї пори, коли закладався реальний грунт для доброго урожаю.

Глибокою старовиною віє від веснянок, у яких відчувається одвічна тур­бота про майбутній добробут та бажання «накликати» його піснею-замов- лянням: «Куди воробець ішов — туди ячменець зійшов». З цією ж ме­тою дівчата імітували в танках процеси вирощування збіжжя та городини: «орали» поле, «збирали» льон, гречку, «завивали» огірочки, «саджали» грушу.

На молодіжних весняних гулянках, під час ігор і танців, зав’язувалися знайомства, відбувалися зустрічі, мріялось про майбутнє одруження. Вибір дівчини до пари — лейтмотив багатьох хороводних пісень.

Серед веснянок чимало творів з виразним соціальним спрямуванням, у яких осуджуються гонористі, ледачі багачки і схвалюється поведінка роботящих, скромних убогих дівчат.

В останні дні весняних свят виконувалися пісні, в яких переважали мотиви прощання, розлуки, суму: «Співай, співай, товаришко, бо вже не будемо, бо надходить годинонька, що ся розійдемо».

Перші записи і публікації веснянок були здійснені фольклористами ще в першій половині XIX ст. (збірники 3. Доленги-Ходаковоького, М. Макси­мовича, А. Метлинського). Найповніша наукова подача матеріалу в дорево­люційних виданнях належить В. Гнатюку, який видав том «Гаївок», куди звів весняні пісні, зібрані по всій Україні. Кілька збірок веснянок разом з мелодіями опублікував М. Лисенко. Чимало веснянок записано з голосу Л. Українки. «Зовсім малою, либонь п’ятилітньою дитиною, запам’яталися Лесі весняні танкові пісні»,— згадував К. Квітка.

З часом веснянки втратили ознаки обрядовості і ввійшли до молодіж­ного репертуару як лірично-побутові нісні. Багато з них і тепер користується заслуженою популярністю серед аматорів співу та професіоналів («А вже весна») «Чи я в лузі не калина була», «Попід мостом, мостом», «Ой у полі криниченька»), а деякі стали набутком дитячого фольклору, перетворив­шись на такі ігри й забави, як «Подоляночка», «Журавель», «Зайчик», «Просо», «Огірочки» .

Звичай водити хороводи, співати веснянки, забавлятися іграми, приуроче­ними весні, зберігся подекуди до наших днів, такий спосіб святкування при­ходу весни шанується як жива традиція.

Веснянки — пісні молодості й краси; в них звучить оптимізм і світлі лірич­ні мотиви.


перейти до веснянок...

 



Благотворительная организация «СИЯНИЕ НАДЕЖДЫ»



Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання



Підтримайте сайт

Український сайт розваг


НОВИНИ

 
 
 
  Украина онлайн
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов