v
 

Головна


Анекдоти
про студентів
  про блондинок
  про міліцію
  про тещу
  про еротику
  про українців
  про дітей
  про політиків
  про комп'ютери
  про лікарів
  про спорт
  про горілку
  про тварин
  про жінок
  про водіїв
  про армію
  про інше
 
Гуморески
  Остап Вишня
  Павло Глазовий
 
Народна творчість
 
Українські пісні
 
Привітання
  день народження
  8 березня
  весілля
  річниця
  новонародженим
  новий рік
  різдво
  колядки
  щедрівки
  великдень
  день армії
  день матері
  день Валентина
 
Фото дівчат
 
Прикольні фото
  еротичні
  спорт
  звірі
  автомобілі
  карикатури
  різне
 
Відео
  автомобілі
  спорт
  еротика
  падіння
  тварини
  переляк
  прикольно
  діти
  камеді
  95-й квартал
  віталька
 
Відеокліпи
  Тіна Кароль
  Руслана
  Софія Ротару
  Настя Каменських
  Альона Вінницька
  Кузьма Скрябін
  Avril Lavigne
  Shakira
 
Скачати ігри...
 
Грати онлайн...
 
Заробіток на сайті
 
Написати адміну...
 
Друзі сайту
   
 
   
 
Нотатки про українську музику
   
 
 
 
 
 
 

 

Дозвілля молоді

Ой співанки-коломийки, в’язанку з них в’яжу,
Як попросять заспівати, я ся не відкажу.


Коломийка, коломийка, весела співанка,
Не раз її над колисков заспівала мамка.


Як я стану коломийки співати, співати,
Засмієшся, і затужиш, і станеш гадати.


Ой дрібонька коломийка, дрібонька, дрібонька,
Одна мила, друга люба, третя солодонька.


Звідки мої співаночки? — питаються люди,—
В полонинах, буковинах ростуть вони всюди.


Та я собі заспіваю, тоненько засвищу,
Стільки знаю співаночок, як трави та листу.


Ой повіяв буйний вітер, повіяв, повіяв,
Та він мої коломийки по горах розсіяв.


Коломийку заспіваю, як ми веселенько,
Коломийку заспіваю, як болить серденько.


Коли собі заспіваю, то жура щезає,
Бо то наша коломийка такі чари мас.


Ой Матію та Матію, відколи тя прошу.
Зроби мені коновочки, най співанки ношу.


Зроби одну, зроби одну та зроби ще й другу
Одна буде про веселість, а друга про тугу.


Ой я собі заспіваю двома голосами.
Один піде понад лугом, а другий лісами.


Ой щебече соловейко у мене на груші,
Кожен так собі співає, як йому на душі.


Співаночки-складаночки, я вас не складала,
Складали вас нарубочки, а я переймала.


Милий орав, милий орав, а я волочил;’.
Милий співав коломийки, а я ся нііочшчі.


Коломийка-чорнобривка по полю ходила,
А як зійшла на долину, води ся напила.


Я посію пшениченьку, вродиться льоночок,
Коби таки до роботи, як до співаночок.


А я годна льонок брати та годна стелити,
А я годна заспівати, та й годна робити.


Ой коби ми, подружечко, голосочки склали,
Ми би своїх коломийок не переспівали.


Ой коби ми, подружечко, голоси зложили,
Ми би своїх легіників співанками вкрили.


Ой вкрили, каже, вкрили із ніг до голови,
Що із них би виглядали самі чорні брови.


Та хоч би всі зорі впали й писарями стали,
Ще би наших співаночок не переписали.


Ой пожену сиві воли та попід дубики,
Та як я сі заспіваю, не треба й музики.


Та ми собі заспіваймо, дві сестриці рідні,
Дзвенять наші голосочки, як дзвіночки срібні.


Ой ми заспівали, сіли на камінець,
Не думайте, добрі люди, що співанкам кінець.


Ой на ставі, на ставочку там гуси плавають,
То ж мене за серце тягне, як музики грають.


Через тиждень була хвора, бо робота була,
А в неділю подужчала, бо музику вчула.


Ой заграй же, музиченько, я слухати люблю,
А як мене рано будять, я в кулаки трублю.


Коломийку заспівати, коломийку грати,
Айбо тоту коломийку легко танцювати!


Коломийка, коломийка та й коломийочка,
Кості би ся розсипали, якби не сорочка


Заграй-ко мі, музиканте, в пальці золотії,
Та най собі погуляють хлопці молодії.


Коб-то мені до неділі, буду танцювати,
Дам музиці паляниці — буде добре грати.


Чи ти мене, моя мамко, купала в романці,
Що я така охочая в неділю до танців.


Ой дрібуча коломийка, дрібуча, дрібуча,
Ото мені сподобалась дівчина робуча.


Ой пішов я танцювати, та змилив ногами,
Більше я ся та й підпирав носом і руками.


Ой пішов би козака та й пішов би польки,
Коби миска киселиці а миска фасольки.


Як я тоту коломийку зачую, зачую,
Киселицю висьорбаю, в горшку потанцюю.


А у моїм городчику купочка шалати,
Як з тобою, моя любко, легко танцювати!


Черевички невеличкі, ніженька маленька,
Танцюй, танцюй, дівчинонько, доки молоденька.


Та я міхом обертаю, та я міхом кручу,
День би тебе, дівко, нобиіі, як ся з тобою мучу!


Ой буде вже коломийки, ой буде, ой буде,
Бо вже мене, молодого, болить попід груди.


Але файно скрипка грає, нікому співати,
Сидить милий за ворітьми, ніким наказати.


А я йому наказую перепеличками,
А він мені відсилає та й ластівочками.


Ластівочки-щєбетушки не хочуть сідати,
Не кортить мня заспівати, лишень погуляти.


Мати моя старенька, мати, моя, мати,
Не дай мені три дні їсти, а день погуляти.


Тато добрий, тато добрий, мати не лихая,
Не боронять погуляти, поки-м молодая.


Ой як мені не гуляти, коли в мене мати
Ой постелить і укриє. — Лягай, доню, спати!


Пусти мене, моя мати, та й на вечорнички,
То там хлопці чорноброві, плетуть рукавички.


Закувала зозулина, сіла на лозину,
Ей, люблю, мамко, літо, ще май люблю зиму.


Бо уліті на роботі сонечко пече ня,
Л узимі, люба мамко, ледве жду вечера.


До нас, до нас, парубочки, бо в нас вечорниці
А в нашої газдинечки тисові полиці.

 

 



Благотворительная организация «СИЯНИЕ НАДЕЖДЫ»



Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання



Підтримайте сайт

Український сайт розваг


НОВИНИ

 
 
 
  Украина онлайн
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов