v
 

Головна


Анекдоти
про студентів
  про блондинок
  про міліцію
  про тещу
  про еротику
  про українців
  про дітей
  про політиків
  про комп'ютери
  про лікарів
  про спорт
  про горілку
  про тварин
  про жінок
  про водіїв
  про армію
  про інше
 
Гуморески
  Остап Вишня
  Павло Глазовий
 
Народна творчість
 
Українські пісні
 
Привітання
  день народження
  8 березня
  весілля
  річниця
  новонародженим
  новий рік
  різдво
  колядки
  щедрівки
  великдень
  день армії
  день матері
  день Валентина
 
Фото дівчат
 
Прикольні фото
  еротичні
  спорт
  звірі
  автомобілі
  карикатури
  різне
 
Відео
  автомобілі
  спорт
  еротика
  падіння
  тварини
  переляк
  прикольно
  діти
  камеді
  95-й квартал
  віталька
 
Відеокліпи
  Тіна Кароль
  Руслана
  Софія Ротару
  Настя Каменських
  Альона Вінницька
  Кузьма Скрябін
  Avril Lavigne
  Shakira
 
Скачати ігри...
 
Грати онлайн...
 
Заробіток на сайті
 
Написати адміну...
 
Друзі сайту
   
 
   
 
Нотатки про українську музику
   
 
 
 
 
 
 

 

Прислів'я та приказки

Наука, розум, праця, досвід, мораль

Свій розум май і людей питай

Вік живи — вік учись.

Здобудеш освіту — побачиш більше світу.

Шануй учителя, як родителя.

За одного вченого дають десять невчених.

Письменний бачить поночі більше, як неписьменний вдень.

Писать — не язиком чесать.

На те коня кують, щоб не спотикався.

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

Вчення — світ, а невчення — тьма.

Книга вчить, як на світі жить.

Мудрий ніхто не вродився, а навчився.

Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь!

Чого навчився, того за плечима не носить

Хто хоче більше знати, треба менше спати.

Вчитися ніколи не пізно.

Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.

Учись змолоду — пригодиться на старість.

Хто людей питає, той і розум має.

Розумного пошли — одне слово скажи, дурня пошли три скажи та й сам за ним піди.

Розумному натяк — дурному кийок.

Не звання дає знання, а навпаки.

Розуму не позичиш.

Розум за гроші не купиш.

Золото без розуму — болото.

Треба розумом надточити, де сила не візьме.

Що голова, то розум.

Голова не на те, щоб тільки кашкет носить.

Голова без розуму, як ліхтар без свічки.

Хто розуму не має, тому й коваль не вкує.

Не борода робить чоловіка мудрим.

Не учися розуму до старості, але до смерті.

Всяк розумний по-своєму? один спершу, а другий потім.

Два хитрих мудрого не переважать.

Краще догана мудрого, як похвала дурня.

Чим розумний стидаеться, тим дурний величається.

Розумний учить, дурний повчає.

Розумний розсудить, а дурень осудить.

Поки розумний Думає, то дурень уже робить.

Порожня бочка гучить, а повна мовчить.

Казав Наум, візьми на ум!

Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля.

Краще з розумним загубити, як з дурнем найти.

Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.

Не бажай синові багатства, а бажай розуму!

Яка головонька, така й розмовонька.

На людей складайся, розуму ж тримайся.

Не бий дубцем, а карай слівцем.

Не пером пишуть, а умом.

Що написане пером, не вивезеш і волом.

Маєш голову, май же і розум.

Ліпший розум, як готові гроші.

Аби розум, щастя буде.

Голова добре, а дві — краще.

До булави треба голови.

Око бачить далеко, а розум ще далі.

Розумній голові досить дві слові.

Вміння і труд все перетруть

Без діла слабіє сила.

Бджола мала, а й та працює.

Діло майстра величає.

Ранній пізньому не кланяється.

Вовка ноги годують.

Для нашого Федота не страшна робота.

Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

Без труда нема плода.

Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

Не нагнувшись, гриба не знайдеш.

Не побігаєш — не пообідаєш.

Де руки і охота, там спора робота.

Тяжко тому жить,, хто не хоче робить.

Очам страшно, а руки зроблять.

Не журись, та за діло берись.

Яка кроква, така й лата, яка праця, така й плата.

Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай.

Гірко поробиш — солодко з’їси.

Без роботи день роком стає.

Без діла сидіти, то можна одубіти.

На охочого робочого все найдеться діло.

Доки не впріти, доти не вміти.

Хто дбає, той і має.

Лежачого хліба ніде нема.

Чужими руками тільки жар загрібати.

На чужий труд ласий не будь.

Чужим добром не забагатієш.

Білі руки чужі труди люблять.

Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

Ранні пташки росу п’ють, а пізні — слізки.

Не кайся рано встати, а кайся довго спати.

Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.

Маленька праця краща за велике безділля.

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.

Не святі горшки ліплять.

Не навчишся плавать, поки в вуха води не набереш.

Коли не пиріг, то й не пирожися, коли не тямиш, то й не берися!

На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.

Роботящі руки гори вернуть.

І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.

Доброму коневі — не довгі версти.

За невміння деруть реміння.

Що вміть, так того за поясом не носить.

У вмілого руки не болять.

В умілого і долото рибу ловить.

Луччий приклад, ніж наука.

Поганеньке ремєство краще доброго злодійства.

Ремесло не коромисло, плеч не відтягне.

Ремесло на плечах не висить і хліба не нросить, а хліб дає.

Добре тому ковалеві, що на обі руки кує.

Коли не коваль, то і кліщів не погань.

Хто робить лемеші, той їсть книші.

Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся.

Коли не тямиш, то й не берися.

Щоб то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив.

Швець без чобіт, а тесля без воріт.

І шитеє, і поротеє знає.

Як хочеш шить, то перш вузлика зав’яжи.

Без сокири не тесляр, без голки не кравець.

Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.

Краще на п’ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше.

Краще нині горобець, як узавтра голубець.

Відстанеш годиною, не здоженеш родиною.

На годину спізнився, за рік не доженеш.

Згаяного часу і конем не доженеш.

Що нині утече, то завтра не зловиш.

Тільки сир одкладений гарний, а одкладена робота — ні.

Не поговоривши з головою, не бери руками.

Без охоти нема роботи.

Не почавши — не кінчиш.

Не той молодець, що починає, а той, що кінчає.

Коли став робить, то й байдики не бить.

Кінець діло хвалить.

Зробив діло — гуляй сміло.

Хліб-сіль їж, а правду ріж.

Правда і з дна моря виринає, а неправда потопає.

Все минеться, одна правда останеться.

Правда суду не боїться.

Хоч гол, та прав.

Правда очі коле.

Що правда, то не гріх.

Правду не сховаєш.

Правдою весь світ зійдеш, а неправдою ан до порога.

Не шукай у других правди, як в тебе її нема.

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

У нього стільки правди, як у решету води.

Стільки правди, як у шелягу срібла.

Стільки правди, як у кози хвоста.

Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує.

І за рідного батька правду кажи.

Правда в постолах, а кривда в чоботях.

Де сила панує, там правда мовчить.

Краще кривду перетерпіти, як кривду чинити.

Засип правду хоч золотом, затопчи її болотом, а вона наверх сплине.

Біда на світі, коли нема правди!

Пси виють, а місяць світить.

Собака гавка, а мажі йдуть.

Пес бреше на сонце, а сонце світить у віконце.

Брехнею світ перейдеш, а назад не вернешся.

Не на брехні світ стоїть.

Брехень багато, а правда одна.

Слово— не полова, язик — не помело

Умій сказати, умій і змовчати.

Давши слово — держись, не давши — кріпись.

Слово — не горобець, вилетить — не піймаєш.

Шабля ранить голову, а слово — душу.

Рана загоїться, зле слово — ніколи.

Удар забувається, а слово пам’ятається.

Від теплого слова і лід, розмерзає.

Гостре словечко коле сердечко

Слово — не стріла, а глибше ранить.

Вода все сполоще, а злого слова — ні.

Вола в’яжуть мотузкою, а людину — словом.

Слово старше, ніж гроші

Добре слово варт завдатку.

Обмова — полова вітер її рознесе, але й очі засипле.

Не роби з писка халяву.

Більше діла — межше слів.

І від солодких слів бував шірко.

Не говори, що знаєш, але знай, ще говориш.

Добре слово краще, між готові гроші.

Слово до слова — зложиться мова.

Не кидай словами, як пес хвостом.

Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість.

Їж борщ з грибами і держи язик за зубами.

На чужий роток не накинеш платок.

Хто мовчить, той двох навчить.

Довгим язиком тільки полумиски лизать.

Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом.

Дурний язик голові не приятель.

Смілого й куля не бере.

Смілому море по коліна.

Або добути, або дома бути.

Одвага або мед п’є, або сльози ллє.

Смілим одвага владіє.

Чи пан, чи пропав — двічі не вмирати.

Або полковник, або покойник.

Йдучи по чужу голову, і свою неси.

Що буде, те й буде, а дві смерті не буде.

Кров — не водиця, проливати не годиться.

Голими руками не битися з ворогами.

То не козак, що боїться собак.

Не той молодець, що за водою пливе, а той, що проти води.

Орел не ловить мух.

Куди орли літають, туди сороки не пускають.

Мертвого лева і заєць скубне.

Пішого сокола і ворони клюють.

Не такий страшний чорт, як його малюють.

Де наше не пропадало!

Впіймав чи не впіймав, а погнатись можна.

Не давайся під ноги!

Або рибку їсти, або на дно сісти.

Або на щиті, або під щитом.

Або зиск, або втрата.

Вовка боятися — в ліс не ходити.

На смілого собака гавкає, а боягуза кусає.

Сміливий наскок — половина спасіння.

Як боїшся — не роби, а зробивши — не бійся.

Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе.

Бережи честь змолоду.

Батьком-матір’ю но хвались, а хвались честю

Сумління — найкращий порадник.

Хто чисте сумління має, спокійно спать лягає.

Добре роби, добре й буде.

Добре ім’я — найкраще багатство.

Добро довго пам’ятається, а лихо ще довше .

Хто людям добра бажає, той і собі має.

Чесному всюди честь, хоч і під лавкою.

Кого почитають, того й величають.

Доброму скрізь добре.

Робиш добро — не кайся, робиш зло — зла й сподівайся.

Добрі вісті не лежать на місті.

До доброї криниці стежка утоптана.

Світ не без добрих людей.

Добрий чоловік — надійніше кам’яного мосту.

Все добре переймай, а зла уникай.

Від добра добра не шукають.

З ким поведешся, того й наберешся.

Не одежа красить'людину, а добрі діла.

З добрим поживеш — добре й переймеш, з лихим зійдешся — й свого позбудешся.

Хто не чинить лихого, тому не страшно нічого.

Лихий доброго псує.

Від лихого поли вріж та тікай.

Добре далеко розходиться, а лихе ще далі.

Бійся не чорта, а лихого чоловіка.

Покора стіну пробиває.

Покірну голову меч не січе.

Коли тихо — не буде лиха.

Ладом усе можна.

Мовчанка гнів гасить.

В чужому домі будь привітливий, а не примітливий.

Не криви писка коло чужої миски.

Пильнуй свого носа, а не чужого проса.

Не копай другому ями, бо й сам упадеш.

Не міряй всіх на свій аршин.

Не підливай масла у вогонь.

Посієш вчинок, виросте звичка.

За науку — цілуй батька й матір у руку.

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

Давні пригоди боронять від шкоди

На житті, як на довгій ниві.

Вік звікувати — не пальцем перекивати.

Вік прожити — не поле перейти.

Життя, як стерня, не пройдеш, ноги не вколовши

Часом з квасом, а порою з бідою.

Чоловік без пригоди не проживе.

Як топишся, то й за бритву вхопишся.

Хто топиться, той за соломину вхопиться.

Хто потопає, той ся за косу хапає.

Журба сорочки не дасть.

Від розкоші кучері в’ються, від журби — січуться.

Не питай старого, а питай бувалого.

Старого горобця на полові не обдуриш.

Старий віл борозни не скривить.

Хто по морю плавав, тому калюжа не страшна.

Краще раз побачить, як тричі почуть.

За битого двох небитих дають, та й то не беруть.

Хто опарився на молоці, і на воду дує.

Раз опечешся — другий остережешся.

Як віз ламається, чумак ума набирається.

Не бійся, та стережися.

Як їдеш, дивись під ноги: хоч грошей не найдеш, так носа не наб’єш.

Знайшов — не скач, згубив — не плач.

Зле — не гнися, добре — не пнися.

Не плюй в криницю, знадобиться води напиться.

Не роби комусь, що собі не мило.

Чого собі не зичиш, і другому не жадай.

Не кидай живого, не шукай мертвого.

Чуже переступи, та не^ займи.

Не бери, де не поклав.

На чужому коні не наїздишся, на чужому добрі не нахвастаєшся.

Зароблена копійка краще краденого карбованця.

Ліпше без вечері лягати, та без боргів уставати.

Чужого не бери, а свого не попусти.

Ліпше своє мале, ніж чуже велике.

Краще своє латане, ніж чуже хапане.

Нажите махом — піде прахом.

Не микайся, Грицю, на дурницю, бо дурниця боком вилізе.

Спершу треба розсудити, а тоді робити.

Тепер так, а після як?

Буде каяття, та не буде вороття.

Сім раз одмір, а раз одріж.

Одрізаного не приставиш.

Не розхитуй човна, бо вивернешся.

Не спитавши броду, не лізь у воду.

Не кажи гоп, доки не перескочиш.

Як постелишся, так і виспишся.

Не вдержавшись за гриву, за хвіст не вдержишся.

Хто питає, той не блудить.

Краще погано їхати, ніж хороше йти.

Не в тім сила, що кобила сива, а як вона везе.

Гладь коня вівсом, а не батогом.

Силуваним конем не наїздишся.

Сюди пече, туди гаряче; лежить собі на возі.

Краще погана дорога, ніж поганий супутник.

Піч тучить, а дорога учить.

Не тоді коня сідлати, як треба сідати.

Хто часто в дорозі, був під возом і на возі.

Далеко, та легко; а близько, та слизько.

Як поїдеш в об’їзд, то будеш і на обід, а як навпростець, то увечері.

Навпростець тільки ворони літають.

Хто навпростець ходить — дома не ночує.

Як маєш у торбі, сядеш і на горбі.

Ідеш на день — бери хліба на три дні.

Хліб у дорозі не затяжить.

Запас біди не чинить, і їсти не просить.

Далі положиш — ближче знайдеш.

Не жалій ухналя, ба й підкову згубиш.

Не купуй кота в мішку!

Водою воду не загатиш.

В сіні вогню не сховаєш.

Диму без вогню не буває.

Вогонь добрий слуга, але поганий хазяїн.

З вогнем не жартуй!

На те щука в морі, щоб карась не дрімав.

Якби кицька не скакала, то би ніжку не зламала.

Кінь на чотирьох і то спотикається.

Всякому овочу свій час.

Не діли шкуру невбитого ведмедя.

Тихше їдеш — далі будеш.

Волом зайця не доженеш.

Голкою криниці не викопаєш.

Ложкою моря не вичерпаєш.

Язик до Києва доведе.

З гарної дівки гарна й молодиця.

На траву дивись удень, як обсохне роса, а на дівку — в будень, як невбрана та боса.

Хоч не з красою, аби з головою.

Краса до вінця, а розум до кінця.

Здоров’я — всьому голова

Найбільше багатство — здоров’я.

Держи ноги в теплі, голову в холоді, живіт в голоді — не будеш хворіть, будеш довго жить.

Держи голову в холоді, ноги в теплі, проживеш довгий вік на землі.

Було б здоров’я — все інше наживем.

Добрі жорна усе перемелють.

Аби зуби, а хліб буде.

Здоровому все здорово.

Не здужає третього хліба з’їсти.

Старому та слабому годи, як малому.

Кого болять кості, той не думає в гості.

Здоровий, як циганова коняка: день біжить, а три лежить.

Гнила дошка цвяха не приймає.

Здоров’я входить золотниками, а виходить пудами.

Як нема сили, то й світ не милий.

Поганому животу й пироги вадять.

На похиле дерево й кози скачуть.

Череп’я довше живе, як цілий глек.

Скрипуче колесо довго їздить.

Скрипливе дерево довше росте.

Плохеньке порося і в Петрівну мерзне.

Світ великий — було б здоров’я.

Хоч мале, та вузлувате.

Подивись на вид та й не питай про здоров'я.

Здоров’я маємо — не дбаємо, а стративши — плачем

Як на душі, так і на тілі.

Бережи одяг, доки новий; а здоров’я — доки молодий.

Без здоров’я нема щастя.

Гіркий тому вік, кому треба лік.

Весела думка — половина здоров’я.

Нащо й ліпший клад, коли в сім’ї лад

Одна мати вірна порада.

Нема того краму, щоб купити маму.

Все купиш, лише тата й мами — ні.

Матері ні купити, не заслужити.

Нема у світі цвіту цвітішого над маківочки, нема ж і роду ріднішого над матіночки.

Рідна мати високо замахує, а помалу б’є.

Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, та скоро розтане.

Мати одною рукою б’є, а другою гладить.

Доти ягнятка скачуть, доки матір бачать.

Сліпе щеня і те до матері лізе.

На сонці тепло, а біля матері добре.

Дитина плаче, а матері боляче,

У дитини заболить пальчик, а в мами — серце.

Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить.

Матері своїх дітей жаль, хоч найменшого, хоч найбільшого.

У кого є ненька, у того й голівонька гладенька.

Головонька наша бідна, що в нас матінка не рідна.

Мене мати цілий вік дурила.

Казала «битиму», та й не била.

Мачушине добро, як зимнеє тепло.

Мати б’є, то не болить, а мачуха як подивиться, то й на душі холоне.

Краще сім раз горіти, аніж один раз овдовіти.

Вдовець — дітям не отець, бо й сам круглий сирота.

Отець умре — то півсироти дитина, а мати — то вже цілая сиротина.

Не то сирота, що роду нема, а то сирота, що долі не має.

Ніхто не бачить, як,сирота, плаче.

Як сироті женитися, так і ніч мала.

По дочці і зять милий, по невістці і син чужий.

Поки діда, поти й хліба,

Поки баба, поти й ради.

Годуй діда на печі, бо й сам будеш там.

Які мамко й татко, таке й дитятко.

Який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина.

З кривого дерева крива й тінь.

Яке волокно, таке й полотно.

Яке крріння, таке й насіння.

Яке дерево, такі його квіти; які батьки, такі й діти.

Який дуб, такий тин; який батько, такий син.

Яка гребля, такий млин; який батько, такий син. Які самі, такі й сини.

Яка мама — така сама.

Яке зіллячко, таке й сім’ячко.

Яблучко від яблуні недалеко відкотиться.

Від лося — лосята, а від свині — поросята.

Добра то дитина! коли спить, то не плаче.

Чим би дитина не бавилась, аби не плакала!

Багато няньок — дитина без носа.

Син мій, а розум у нього свій.

Від малих дітей голова болить, а від великих — серце.

Діти, діти, де вас подіти? На піч покидати та й їсти не дати!

Малі діти — малий клопіт; великі діти — великий клопіт.

Де одинець — хазяйству кінець, де сім — щастя всім.

Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — кінець.

Коли дитини не навчиш у пелюшках, то не навчиш у подушках.

Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі!

Не ясла до коней ходять, а коні до ясел.

Добрі діти доброго слова послухають, а лихі — й дрючка не бояться.

Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.

Жінка для совіту, теща для привіту, матінка рідна лучче всього світу.

Нема вірнішого приятеля, як добра жінка.

Не потрібен і клад, коли у чоловіка а жінкою лад.

Жінка чоловікові подруга, а не прислуга!

І в лиху годину не кидай дружину

Найлучча спілка — чоловік і жінка!

Всяка пташка своє гніздо знає.

Як люба дружина, то люба й в ряднині.

Живуть між еобош, як риба в водою.

Чоловік у домі — голова, а жінка — душа.

Без хазяїна двір, а без хазяйк-н хата плаче;

Хату руки держать.

Жінка за три угли хату держить, а чоловік — за один.

Од господаря повинно пахнути вітром, а од господині димом.

На красивого чоловіка дивитись гарно, а з розумним жити легко.

Краще жінка сварлива, ніж дурна.

Парочка — Мартин та Одарочка!

Яке дибало, таке й здибало.

Які коні, такий віз, який їхав, таку й віз.

У нашого Омелька невелика сімейка: тільки він та вона, та старий та стара, тільки Сидір та Невтерто, та діток шестірко, та батько, та мати, та їхні три брати.

Свій хоч не заплаче, то скривиться, хоть не скривиться, то не висміє.

Своїх багато, а як прийдеться топиться, то ні за кого й ухопиться.

Рідня — серед дня, а як сонце сховається, то й не родичається.

При добрій годині —- брати й побратими, а при лихій: годині — нема й родетш.

Рід великий, а пообідать ніде.

Обідала, не обідала, аби рід одідала.

Як до такого роду, то краще з моста в воду.

Близька рідня — на одному сонці онучі сушили.

Ми родичі, ваші собаки їли, а наші на ваших через тин гавкали.

Ваша Катерина нашій Орині двоюрідна Одарка.

Його мати моїй матері двоюрідна Параска.

Василь бабі сестра у перших.

Такий родич, як чорт козі дядько.

До свого роду — хоч через воду.

Всякий свого щастя коваль

Не родися красна, а родися щасна.

Не родись багатий, а родись щасливий.

Дожидай долі, то не матимеш і льолі.

Щастя без розуму — торбина дірява.

Не родись багатий та вродливий, а родись при долі і щасливий.

Щастя біжить, а нещастя летить.

Щастя з нещастям на одних санях їздять.

Кому щастя, той на киї випливе.

Щастя має ноги, а біда — роги.

Що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду.

Моє щастя таке, як тої курки, що качата водить.

Як не було талану, не буде й долі.

При нещасті і розумний подурнішає.

Із щастя та горя скувалася доля.

Щастя розум одбирає, а нещастя повертає.

Без лиха не бува добра.

Вдар лихом об землю.

Що буде, то буде, а більше копи лиха не буде.

Бува лихо, що плаче, а бува, що скаче.

Перемелеться лихо — добро буде.

Що буває, те й минає.

Хто горя не бачив, той і щастя не знає.

Справжнє щастя завжди попереду.

Щастя знає, кого шукає.

 



Благотворительная организация «СИЯНИЕ НАДЕЖДЫ»



Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання



Підтримайте сайт

Український сайт розваг


НОВИНИ

 
 
 
  Украина онлайн
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов